Werchniotorećke

Werchniotorećke
Верхньоторецьке
	; Cerkiew św. Dymitra
	Herb
Państwo	Ukraina
Obwód	doniecki
Rejon	pokrowski
Populacja (2020); • liczba ludności	; 2884
Nr kierunkowy	+380 6236
Kod pocztowy	86040
	Położenie na mapie obwodu donieckiego Werchniotorećke
	Położenie na mapie Ukrainy Werchniotorećke
	48°13′21″N 37°52′12″E/48,222500 37,870000

Werchniotorećke (ukr. Верхньоторецьке) – osiedle typu miejskiego na Ukrainie, w obwodzie donieckim, w rejonie pokrowskim, nad Krywym Torciem. W 2020 roku liczyło ok. 2,9 tys. mieszkańców. Ośrodek przemysłu olejarskiego. W miejscowości znajduje się stacja kolejowa Skotuwata na linii Konstantynówka-Jasynuwata.

Miejscowość powstała na miejscu zimownika Kozaków zaporoskich, czyli zabudowania, w którym spędzano zimę. Pierwotnie nosiła nazwę Skotuwata (ukr. Скотувата). Według danych z 1859 roku wieś liczyła 2282 mieszkańców w 334 domach. Pod względem administracyjnym przynależała w tym czasie do ujezdu bachmuckiego w guberni jekaterynosławskiej i była siedzibą administracyjną wołości. W 1908 miejscowość obejmowała 668 gospodarstw i zamieszkana była przez 4996 osób. W 1938 roku Skotuwata otrzymała status osiedla typu miejskiego. W czasie II wojny światowej w walkach na frontach brało udział 229 mieszkańców osiedla, z czego 96 poległo. W okresie radzieckim w miejscowości działał kołchoz „Prawda”. W 1978 roku Skotuwata została przemianowana na Werchniotorećke. W 1989 roku miejscowość liczyła 3579 mieszkańców, a w 2001 roku – 3143 mieszkańców (z czego ponad 60% stanowiła ludność rosyjskojęzyczna, a niemal 39% – ludność ukraińskojęzyczna).

Przypisy

↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020 року. Статистичний збірник. За редакцією Марії ТІМОНІНОЇ. Київ: Державна служба статистики України, 2020, s. 28.
1 2 3 Верхньоторецьке. Енциклопедія Сучасної України. [dostęp 2022-01-24]. (ukr.).
1 2 Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. T. 23. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедїї Академії наук УРСР, 1970, s. 935.
↑ Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутреннихъ дѣлъ. Обраб. ред. И. Вильсономъ. T. XIII: Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ: списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. Санктпетербургъ: изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутреннихъ дѣлъ, 1863, s. 47.
↑ Оцѣночно-статистическое отдѣленіе Екатеринославской губернской земской управы: Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи: съ приложеніемъ карты. Екатеринославъ: Типографія Губернскаго земства, 1911, s. 34.
↑ 19A0501_06. Кількість наявного та постійного населення за статтю та типом поселень (0,1,2,3). Банк даних Державноі служби статистики України. [dostęp 2022-01-26]. (ukr.).
↑ 19A050501_02_014. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (1,2,3,4). Банк даних Державноі служби статистики України. [dostęp 2022-01-26]. (ukr.).

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[ukrstat-1] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020 року. Статистичний збірник. За редакцією Марії ТІМОНІНОЇ. Київ: Державна служба статистики України, 2020, s. 28.

[esu-2] 1 2 3 Верхньоторецьке. Енциклопедія Сучасної України. [dostęp 2022-01-24]. (ukr.).

[istoriya-3] 1 2 Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. T. 23. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедїї Академії наук УРСР, 1970, s. 935.

[spisok1859-4] Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутреннихъ дѣлъ. Обраб. ред. И. Вильсономъ. T. XIII: Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ: списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. Санктпетербургъ: изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутреннихъ дѣлъ, 1863, s. 47.

[spisok1908-5] Оцѣночно-статистическое отдѣленіе Екатеринославской губернской земской управы: Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи: съ приложеніемъ карты. Екатеринославъ: Типографія Губернскаго земства, 1911, s. 34.

[ukrstat1989-6] 19A0501_06. Кількість наявного та постійного населення за статтю та типом поселень (0,1,2,3). Банк даних Державноі служби статистики України. [dostęp 2022-01-26]. (ukr.).

[ukrstat2001yazyk-7] 19A050501_02_014. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (1,2,3,4). Банк даних Державноі служби статистики України. [dostęp 2022-01-26]. (ukr.).